Один з найважливіших музичних центрів Польщі та символ культурного життя столиці. Її історія бере початок на зламі 19–20 століть, коли у серці Варшави постала велична будівля, натхненна архітектурою найкращих європейських оперних театрів. Філармонія є престижною концертною сценою, де звучать твори найвидатніших композиторів у виконанні провідних оркестрів і солістів світу, пише warsaw-future.eu.
Будівництво
Перший будинок філармонії було зведено у 1900–1901 роках за проєктом архітектора Кароля Козловського. Будівля стала символом музичного життя столиці. Урочисте відкриття відбулося 5 листопада 1901 року: диригував перший директор філармонії Еміль Млинарський, а солістом вечора був всесвітньо відомий піаніст Ігнацій Ян Падеревський, який виконав власний концерт для фортепіано та твори Фридерика Шопена. У програмі взяв участь також співак Віктор Ґомбчевський, який виконав соло у кантаті Владислава Желеньського.
Будівля філармонії була натхненна європейськими зразками 19 століття – передусім Паризькою оперою. Вона отримала багатий еклектичний декор з елементами неоренесансу і необароко. Фасад прикрашали скульптури Станіслава Р. Левандовського і Владислава Мазура, серед яких – постаті Моцарта, Бетховена, Шопена та Монюшка. Головна зала вміщувала близько 2000 глядачів та вражала розкішним інтер’єром, а стелю прикрашав плафон, створений Генриком Семірадським. Фундатором філармонії став банкір Леопольд Юліан Кроненберг, а також Ігнацій Ян Падеревський.
Руйнування та відродження
Друга світова війна стала трагічним етапом в історії філармонії. У вересні 1939 року будівлю було спалено під час оборони Варшави. Остаточні руйнування завдала бомбардування під час Варшавського повстання у 1944 році.
Після війни, згідно з постановою Міністерства культури і мистецтва від 25 жовтня 1949 року, було створено державне підприємство “Філармонія Народова у Варшаві”. Новий концертний зал відкрився 21 лютого 1955 року – у день відкриття V Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена.
Проєкт нової будівлі розробили архітектори Євгеніуш Шпаркоський і Генрик Бялобжеський. Вона суттєво відрізнялася від попередньої: замість багатого еклектичного оздоблення було використано суворий стиль соціалістичного реалізму. Головний вхід перенесли на вулицю Сєнкевича, а головна концертна зала отримала 1072 місця.
Дві епохи архітектури філармонії
Історія філармонії відображає не лише розвиток музичного життя Польщі, а й зміни в архітектурних стилях, що супроводжували буремне 20 століття.
Перший будинок (1901–1945) був символом розквіту Варшави на початку 20 століття. Збудований у стилі еклектики з виразними рисами неоренесансу та необароко, він вражав декоративним багатством і нагадував найкращі концертні зали Європи. Скульптури на фасадах зображали видатних композиторів, а розкішні інтер’єри з плафоном Генрика Семірадзького створювали атмосферу справжнього храму музики. Філармонія була не лише культурним, а й архітектурним символом столиці.
Друга будівля (з 1955 року) постала після війни у реаліях соціалістичної Польщі. Архітектори відмовилися від колишньої пишності та обрали стриману монументальність, характерну для соцреалізму. Декоративні елементи зникли, а простір отримав ясні та функціональні форми. Головний акцент було зроблено на місткість залу та його акустику. Це дозволило перетворити будівлю на сучасний концертний центр, пристосований для масштабних подій, зокрема Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена.
Обидві будівлі відображають свій час: перша — амбіції та відкритість Варшави на світову культуру, друга — післявоєнне прагнення до відродження та функціональності. Разом вони формують архітектурну спадщину, яка, попри втрати, зберегла головне — музичну традицію та роль філармонії як серця польського музичного життя.
Оркестр і хор
Оркестр філармонії з самого початку здобув міжнародне визнання. На диригентському місці у різні часи стояли Едвард Гріг, Моріс Равель, Каміль Сен-Санс, Ріхард Штраус та Ігор Стравінський.
У Варшаві виступали видатні солісти 20 і 21 століття: Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Артур Рубінштейн, Мстислав Ростропович, Марта Аргеріх, Крістіан Цімерман та багато інших. Хор філармонії розпочав професійну діяльність у 1953 році. Його репертуар включає понад 400 творів – від середньовіччя до сучасності, з особливим акцентом на музику польських композиторів, зокрема Кшиштофа Пендерецького. Колектив неодноразово гастролював в Європі, Ізраїлі та США, співпрацював з найкращими оркестрами світу.
Філармонія у 21 столітті
Філармонія у Варшаві – це не лише головний музичний центр Польщі, але й престижний європейський концертний майданчик. Тут проходять найважливіші музичні події країни, зокрема знаменитий фестиваль “Варшавська осінь”.
Будівля з двома залами – великою (1072 місця) та камерною (378 місць) – приймає сотні концертів щороку. Сцена філармонії продовжує залишатися місцем, де поєднуються традиція та сучасність, польська та світова музика, а також зустрічаються митці з усього світу.
