Трамваї — одна з найвпізнаваніших ознак європейських міст. Металеві корпуси, що ковзають по вузьких коліях, мереживо дротів над дорогою — усе це створює атмосферу міської динаміки та руху. Проте для Польщі трамвайна епоха стала не лише технологічним зрушенням. Вона збіглася з масштабними політичними змінами, культурними трансформаціями та формуванням нової міської ідентичності, пише warsaw-future.eu.
Перші трамваї у Варшаві
Польська трамвайна історія почалася у 1866 році, коли у Варшаві з’явилася перша кінна лінія. Вона складала лише шість кілометрів і сполучала важливі залізничні станції. Місто тоді не контролювало і не отримувало прибутку від роботи мережі — усі права перебували у руках російської залізничної компанії, якій надали концесію майже на дев’ять десятиліть.
Кінні вагони спочатку мали репутацію незручних і повільних. У народному сленгу їх часто називали “жабами”, а замість фіксованих зупинок трамвай просто зупинявся на вимогу пасажира. Проте вже у 1870-х роках почалася модернізація: з’явилися двоповерхові вагони, облаштували постійні зупинки, розширили маршрути. А відкриття нового мосту через Віслу збільшило пасажиропотік.
У 1880-х роках Варшава уклала контракт з бельгійською компанією “Société Générale de Tramways Varsoviens”, яка мала модернізувати та розширити трамвайні колії. Завдяки цьому у місті з’явилися десятки нових маршрутів.
До кінця 19 століття мережа охоплювала 30 кілометрів, працювало понад 200 вагонів, а трамваї обслуговували понад 12 ліній. У 1899 році місто викупило весь трамвайний парк — це стало ключовим кроком до створення сучасної муніципальної транспортної системи.
Наступна революція почалася у 1903 році, коли стартувала електрифікація. У 1908 році на вулиці виїхав перший електричний трамвай, що став справжньою сенсацією. Вже за рік трамваями скористалися 42 мільйони пасажирів, а через три роки — 76 мільйонів.
Трамваї міжвоєнної Варшави
У 1920-х роках столиця Польщі переживала стрімкий урбаністичний розвиток і трамваї відігравали у цьому провідну роль. Мережа розросталася, маршрути оновлювали, з’явилися перші нічні лінії.
До 1925 року трамваї ходили кожні 5-10 хвилин, звичайний квиток коштував 15 грошів, а мережа охоплювала більшість районів міста. Письменники використовували трамвай і як метафору небезпеки технологічного світу. У романі Бруно Ясенського “Ноги Ізольди Морган” трамвай стає символом механічної загрози.
У 1927 році у передмістях Варшави запрацювала Elektryczne Koleje Dojazdowe (EKD) — сучасна на той час приміська електрична залізниця. Вона вирізнялася імпортними англійськими вагонами, сучасними світлофорними системами зі Швеції та ідеальною синхронізацією руху. EKD стала першим прообразом швидкісного трамвая у Польщі. Паралельно обговорювалися проєкти будівництва метро, яке мали зводити під управлінням Трамвайної дирекції. Проте Велика депресія відклала ці плани на десятиліття.
У 1930-х роках попри розвиток мережі, умови роботи трамвайників погіршувалися. Це спричинило кілька масштабних страйків — у піснях того часу водії наголошували, що “трамваї не підуть, доки не зміниться система”.
У 1938 році на виставці “Вчора, сьогодні, завтра” було представлено карту розвитку інфраструктури міста. Вона демонструвала, який шлях Варшава пройшла від кінних вагонів до надсучасної транспортної системи. На карті були плани семи ліній метро, але незабаром історію сколихнула війна.
Друга світова війна
Під час війни трамваї продовжували працювати, а під час Варшавського повстання їх використовували як імпровізовані барикади. Німецькі війська після придушення повстання систематично знищували інфраструктуру міста. Вони зруйнували трамвайне депо, підірвали електростанцію, більшість вагонів згоріла або була розібрана. З 710 довоєнних вагонів вціліли лише близько 200.
Але після визволення міста саме поява першого трамвая стала символом повернення життя. Люди виходили на вулиці, аплодували, вітали водіїв — трамвай став уособленням відродження Варшави.
Повоєнні десятиліття стали епохою масштабної реконструкції. Було відновлено старі колії, прокладено нові маршрути, створено сучасні диспетчерські системи та уніфіковано рухомий склад.
Розвиток після 1989 року
Після політичних змін 1989 року трамвайний транспорт у Варшаві опинився на периферії уваги міської влади. Значна частина бюджету спрямовувалася на будівництво першої лінії метро, тому інвестиції у трамваї були мінімальними. Інфраструктура поступово старіла, а рухомий склад потребував оновлення. Проте ситуація почала змінюватися на початку 2000-х років. Від 2005 року місто розпочало масштабну модернізацію трамвайної системи. Серед ключових кроків: закупівля сучасних низькопідлогових вагонів, модернізація основних трамвайних артерій, впровадження системи інформування пасажирів, планування “розумного” керування рухом, яке повинно надавати пріоритет трамваям на світлофорах.
У 2008 році оголошено один з найбільших тендерів у сфері міського транспорту — на постачання 186 нових кондиціонованих трамваїв. Це стало фундаментом масштабного оновлення зовнішнього вигляду та технічного рівня всього парку.
Важливою віхою став 2014 рік, коли після 25-річної перерви у Варшаві відкрили першу повністю нову трамвайну лінію. Вона з’єднала район Тархомін з мережею та гілкою метро М1. Цей маршрут продовжували будувати й надалі, і у вересні 2021 року завершили додаткову ділянку завдовжки один кілометр, хоч і з численними затримками.
Історичний трамвайний маршрут
Поїздка лінією T — один з найяскравіших способів провести вихідні у Варшаві. У літній сезон на маршрут виходять ретро-трамваї 1940–1950-х років, які перетворюють звичайну прогулянку містом на справжню подорож у часі. Це не просто транспорт, а рухомий музей, що поєднує зручність пересування та знайомство з культурними та історичними об’єктами столиці.
На зупинках можна побачити легендарні “Берлінки” — вагони, створені спеціально для Варшави, які у роки Другої світової війни були вивезені до Берліна, а після її завершення були повернуті назад до столиці Польщі. Також на лінії курсують трамваї серії N, серед яких і найстаріша модель, що колись обслуговувала маршрут №30, запущений у 1949 році разом з відкриттям Траси W-Z. Ці трамваї не лише зберегли свій автентичний вигляд, а й дозволяють сучасним пасажирам відчути атмосферу повоєнної Варшави.
Пасажири лінії T мають можливість побачити одні з найважливіших місць Варшави, не виходячи з вагона. Серед них:
- Сласко-Домбровський міст, з якого відкриваються панорамні краєвиди на Віслу та історичний центр;
- столітнє трамвайне депо “Прага”;
- найдовший житловий будинок Варшави;
- Митрополичий православний собор;
- Старе місто з відновленою архітектурою;
- траса W-Z з тунелем — символ повоєнної реконструкції;
- житлові квартали Коło, відомі унікальною забудовою.
Трамвайна мережа Варшави перебуває у фазі активного оновлення та розширення. Поступове впровадження сучасних технологій, інтеграція з метро та розвиток нових маршрутів підтверджують, що трамвайний транспорт знову стає пріоритетним елементом міської мобільності столиці Польщі.
