Він був співавтором атомної бомби, а потім закликав світ відмовитися від її використання. Йдеться про Юзефа Ротблата — видатного польського фізика. Прагнучи активізувати кампанії миру та ядерного роззброєння, він обрав використовувати свої знання на благо людства, пише сайт warsaw-future.eu.
Ранні роки та науковий шлях Юзефа Ротблата
Юзеф Ротблат народився 4 листопада 1908 року у польсько-єврейській родині у Варшаві. Незважаючи на стабільний матеріальний добробут його батьків, він був змушений заробляти на життя як електрик після Першої світової війни. Маючи освітній ступінь молодшого спеціаліста в електротехніці з 1923 року, юнак вступив до Вільного польського університету для реалізації своїх наукових амбіцій у 1929 році. Після закінчення магістратури він продовжив навчання у Варшавському університеті до 1938 року.
Здобувши ступінь доктора фізики, Юзеф Ротблат посів місце помічника директора Інституту атомної фізики Вільного польського університету у 1938 році. Наступного року його запросили на навчання до Ліверпульського університету під керівництвом першовідкривача нейтрона Джеймса Чедвіка. Напередодні Другої світової війни науковець залишив дружину у Польщі, яка не могла подорожувати через хворобу. Хоча подружжя планувало згодом зустрітися в Англії, жінка померла під час Голокосту у концтаборі.
Ще до виїзду за кордон Юзеф Ротблат досліджував питання створення атомної бомби через розщеплення атома. Він вважав, що стримати нацистську Німеччину від реалізації ядерного потенціалу можна лише за допомогою зброї стратегічного стримування в арсеналі Великої Британії. Разом з Джеймсом Чедвіком фізик працював над «Трубчастими сплавами», британським проєктом атомної бомби. У 1944 році він також доєднався до програми розробки ядерної зброї у США «Мангеттенський проєкт». Коли стало відомо про відмову Німеччини від створення власної бомби, науковець залишив участь у ній через сумління наприкінці року.
Хоча служба безпеки Лос-Аламоса підозрювала Юзефа Ротблата у причетності до співпраці з радянськими шпигунами, вона дозволила йому повернутися до Великої Британії за умови нерозголошення причин від’їзду. Після Другої світової війни він став старшим викладачем та виконувачем обов’язків директора з ядерної фізики у Ліверпульському університеті. Прагнучи реалізувати свої здібності у ядерних науках на благо людства, науковець став професором фізики у Медичному коледжі лікарні Святого Варфоломія Лондонського університету у 1949 році. Наступного року він закріпив свою кваліфікацію ступенем доктора філософії з фізики у Ліверпульському університеті.
Решту свого життя Юзеф Ротблат присвятив просвіті наукової та громадської спільнот щодо небезпеки використання ядерної зброї. Так, він став одним з небагатьох представників суспільної еліти, які підписали антивоєнний заклик Маніфест Рассела-Ейнштейна у 1955 році. У 1957 році науковець разом з Бертраном Расселом заснував міжнародну організацію «Пагуошські конференції з науки та глобальних проблем». Незважаючи на вихід на пенсію у 1974 році, він продовжив підтримувати кампанії за мир і роззброєння до кінця свого життя. Помер Юзеф Ротблат внаслідок сепсису 31 серпня 2005 року у Лондоні.
Визнання та значення громадської діяльності Юзефа Ротблата
Юзеф Ротблат відіграв важливу роль у боротьбі за мирні шляхи до досягнення міжнародної безпеки. Бувши широко цитованим у ЗМІ, він написав самостійно та у співавторстві понад 400 професійних матеріалів, серед яких «Hiroshima’s Shadow», «World Citizenship: Allegiance to Humanity», «Nuclear Radiation in Warfare» тощо. За свою діяльність науковець був нагороджений медаллю Г’юза, Бейкерівською лекцією, медаллю Коплі, медаллю Франкліна, Нобелівською премією миру та іншими відзнаками.
