Четвер, 28 Березня, 2024

Історія Варшави

Історія Варшави невідривно пов’язана з історією Польщі. Місто пережило чимало нападів, війн та епідемій, однак змогло вистояти. Перші поселення на території міста з’явилися ще в 9 столітті. Варшава є сучасним високорозвиненим містом з багатою культурою та історією. Більше деталей на сайті warsaw-future.

Перші поселення на території Варшави

Згадки про поселення у Варшаві свідчать, що її територія була заселена людьми щонайменше 1400 років тому. Першими поселеннями були Яздув, Бродно та Камьон. Бродно було невеличким поселенням на північному сході Варшави, однак його зруйнували під час повстання одного з місцевих князів в 1040 році.

Відомо, що Камьон заснували в 1065 році на тому місці, де сьогодні знаходиться залізнична станція Варшава-Східна. Поселення Яздув розташовувалося неподалік Сейму Варшави. Час заснування поселення датується 1250 роком.

Поселення Яздув зазнавало неодноразових руйнувань. Вперше його знищили литовські війська у 1262 році, другий раз поселення розгромив князь Болеслав ІІ Мазовецький в 1281 році.

Саме князь Болеслав ІІ за декілька кілометрів від Яздува заснував поселення під назвою Варшова. За наказом князя в поселенні збудували дерев’яну церкву. Через деякий час на цьому місці спорудили цегляну церкву, яку назвали на честь Святого Іоанна Хрестителя.

Перша згадка про Варшаву та життя міста в 14-15 столітті

Вперше місто офіційно згадується в 1313 році в історичному документі. Так, правдиву інформацію про Варшаву можна знайти в судовій справі проти Тевтонськкого ордену 1339 року.

На початку 14 століття Варшава була центром Мазовії й знаходилася під управлінням князя Януша Мазовецького. В цей період основою економіки міста були торгівля та ремесло. Городяни належали до однієї національності, проте кожен житель Варшави мав різний достаток. Загалом в 14 столітті населення міста становило більш як 4 тисячі містян.

В 15 столітті Варшава почала розширятися в результаті збільшення населення. За межами поселення з’явилося Нове місто, інша ж частина отримала назву Старе місто. Головною метою створення Нового міста була необхідність заселити євреїв, яких не погоджувалися приймати у старій частині Варшави.

Всупереч тому, що міські поселення фактично належали до Варшави, кожне з них мало власного управителя та міські статути.

В 1515 році відбулася російсько-литовська війна, що зачепила і Варшаву. Російське військо спалили більшу частину Старого міста. Війна лише погіршила фінансову та соціальну нерівність в місті, що в результаті призвело до бунту варшавських бідняків проти багатих городян. Вища верхівка суспільства змушена була прислухатися до вимог інших мешканців міста. Тому, представників бідної верстви населення прийняли у міську раду та суд. Саме 1525 рік вважається початком боротьби у Варшаві проти соціальної нерівності.

Варшава у складі Польського королівства

Місцева княжа династія перестала існувати і з 1526 року Варшава увійшла до Польського королівства. В 1529 році у місті вперше провели засідання Польського сейму, через 40 років Варшава стала постійним місцем засідання сейму. Для цієї мети спеціально перебудували Королівський замок.

Входження міста до Польської держави сприяло швидкому економічному розвитку Варшави й стрімкому зростанню населення. За сто років з 4500 жителів кількість населення зросла до 20 тисяч людей.

В 1572 році помер останній представник династії Ягеллонів Сигізмунд ІІ. Тому, польський сейм прийняв рішення про те, що надалі право вибирати правителів має знать. В цей же період затвердили акт Варшавської конфедерації, що встановлював основи віротерпимості в Польсько-Литовському князівстві.

Перші так звані «вільні вибори» пройшли в 1573 році в Камені. Варшава мала досить вдале розташування між двома столицями Речі Посполитої Краковом та Вільнюсом. Враховуючи ці фактори, Варшава в 1596 році офіційно стала столицею не лише Речі Посполитої, але й Польщі.

Королівський архітектор Санті Гуччі реконструював Варшавський замок і з 1616 року він став постійною резиденцією короля.

В наступні роки Варшава продовжувала розширюватися: з’являлися нові передмістя. Місцева знать заснувала декілька юридично незалежних районів, де правила за власними законами. Такі райони отримали назву «юридики». В основному в них оселялися ремісники та торгівці.

Варшава у 17-19 столітті

Після смерті короля Яна ІІІ Собеського справи Польської держави погіршувалися в порівнянні з іншими європейськими державами. Новообраний король Фредерік Август більше переймався своєю батьківщиною Саксонією, аніж Польщею.

Виборюючи свої права польська шляхта не переймалася позиціями королівства, яке неодноразово ставало мішенню між Австрією та Росією у їхніх військових суперечках.

Варшава продовжувала бути столицею Речі Посполитої до моменту захоплення Прусією в 1795 році. У 1806 році армія Наполеона визволила Варшаву. Місто отримало статус столиці Варшавського герцогства.

Варшава фактично стала конституційною монархією в особистому союзі з Російською імперією. В цей час в місті побудували Королівський університет. Однак, в листопаді 1830 року спалахнуло повстання. Воно розпочалося з нападу на Великого герцога Констянтина Павловича, який був головнокомандувачем польської армії. Наслідком повстання стала польсько-російська війна 1831 року.

Проте, польську армію розгромили й Королівство Польське припинило існувати: країну поділили на губернії. У Варшаві імператор створив військову адміністрацію. Армію та Сейм розпустили, а Королівський університет закрили.

Розвиток залізничного сполучення сприяв перетворенню Варшави у важливий транспортний вузол. Зокрема, були прокладені шляхи до Санкт-Петербурга, Тирасполя, Ковеля, Калиша та Млаву. В 1864 році у Варшаві збудували перший залізничний автодорожній міст. Він був одним з найсучасніших мостів у Європі в той час.

Під керівництвом губернатора Сократоса Старинкиєвича економіка Варшави розвивалася. Так, у місті відкрили перші водні та каналізаційні системи, над розробкою яких працював англійський архітектор Вільям Ліндлі. Також було закладено кладовище Бродно, яке стало одним з найбільших європейських кладовищ.

В 1904 році в місті збудували першу електростанцію, в місті встановили електричні ліхтарі та відкрили трамвайний маршрут. Проте, все змінив початок Першої світової війни.

Перша світова війна

1 серпня 1915 року у Варшаву зайшли німецькі війська. Росіяни, відступаючи з міста, у звичній манері почали знищувати все, що бачили на своєму шляху. Зокрема, повністю зруйнували міст Понятовського, який відкрили лише в 1914 році. З усіх фабрик вивезли обладнання, що ускладнило і до того непросте економічне становище у Варшаві.

Німецьку владу очолював генерал Ганс Гартвіг Безелер. Нова влада намагалася продемонструвати дружнє ставлення до польського населення, адже їм потрібна була підтримка у війні з російською армією.

Наприклад, у Варшаві дозволили навчання польською мовою. В 1915 році у місті відкрили Варшавський університет природничих наук, Варшавську школу економіки та Технічний університет.

Головною метою німецького командування було прагнення включити Прагу до складу Варшави. Своєю чергою російська влада не дозволяла розширювати межі Варшави.

Восени 1918 році в Німеччині розпочалася Листопадова революція. Тому, вже в листопаді 1918 року німецькі війська відступили з Варшави. 10 листопада в місто приїхав Юзеф Пілсудський  Регентська рада передала йому військову та цивільну владу. Дата 11 листопада 1918 року є важливим моментом в історії Польщі, адже вона вважається початком незалежності країни. Варшава офіційно стала столицею Польщі.

Перші роки незалежності Польщі

Перші роки незалежності країни були досить складними: гостро відчувалася гіперінфляція та хаос. Не додала економічної стабільності й радянсько-польська війна, ключовим моментом якої була Варшавська битва. Існуванню незалежної Польщі загрожував Радянський Союз, який прикриваючись ідеєю самовизначення народів, насильно прагнув поширити у світі тоталітарну комуністичну ідеологію. Саме Польща стала першою сходинкою у подальшому завоюванні світу.

Перемогу у Варшавській битві поляки називають «Дивом на Віслі». Польським військам вдалося розгромити Червону армію та покласти край подальшій експансії більшовиків.

В серпні 1920 року відбулася велика Варшавська битва, в якій поляки завдяки таланту верховного командування, здобули блискучу перемогу та фактично врятували Європу від відновлення війни.

Перемога мала важливе значення для зміцнення незалежності Польщі та інших новоутворених держав в Центральній Європі.

Друга світова війна

Перші бомби почали падати на Варшаву 1 серпня 1939 року. В перші дні бомбардувань представники військової та цивільної адміністрації спішно покинули місто, в тому числі головнокомандуючий армії Едвард Ридз-Смігли. Вони виїхали в Румунію, прихопивши з собою велику частину обладнання та боєприпасів для оборони міста.

Владу у свої руки у Варшаві взяв президент Стефан Старжинський. Весь час він намагався підтримувати людей, виголошуючи патріотичні промови по радіо.

9 вересня німецькі війська пішли на прорив на південно-західній стороні Варшави, однак їх вдалося стримати захисникам, більша частина з яких були цивільними волонтерами. Зупинили німецькі танки в районі Охота.

На жаль, 13 вересня німецькі війська оточили Варшаву. Погіршило ситуацію і те, що 17 вересня Радянський Союз напав на Східну Польщу. Цього ж дня у Варшаві знищили Королівський замок, через декілька днів – електростанцію.

27 вересня Варшава оголосила капітуляцію й 1 жовтня німецькі війська увійшли в місто. В результаті оборони міста у вересні 1939 року загинули 31 тисяча людей, з яких 25 тисяч були цивільними, ще 46 тисяч людей отримали поранення. Частину будівель у Варшаві зруйнували.

27 жовтня німецька влада арештувала президента Старжинського і вислала його в концентраційний табір Дахау. Стефан Старжинський загинув в концентраційному таборі в 1943 або 1944 році, точна дата невідома.

Варшава у післявоєнний період

В 1945 році після пережитих жахіть Другої світової війни Варшава знаходилася в руїнах. 17 січня 1945 року радянська армія увійшла в ліву частину міста й 1 лютого було проголошено Польську Народну Республіку.

Також в цей період утворено Бюро капітального будівництва. Архітектори Бюро, заручившись підтримкою радянського комуністичного режиму, вирішили відбудувати Варшаву в сучасному стилі, з більш вільними площами.

Натхненні комуністичною пропагандою архітектори знесли всі будівлі, які вціліли під час війни, і підлягали реставрації. Однак, не всі ідеї їм вдалося втілити в життя. В 1953 році Старе місто та Королівський шлях були реставровані у довоєнному вигляді.

Відновлення Старого міста високо оцінили в міжнародних організаціях. Зокрема, в 1980 році ЮНЕСКО внесла його до списку Всесвітньої спадщини. Фактично символами післявоєнної Варшави стали Палац культури та науки, Десятий ювілейний стадіон, Маршалківський житловий район та Варшавський W-Z маршрут.

Варшава з 80-х років і після

Початок 80-х років ознаменувався економічною кризою та зростанням антикомуністичних настроїв. У Варшаві активно розвивався Рух Солідарності. В 1979 році у Варшаву прибув з візитом папа Іоанн Павло ІІ. Він провів мессу на площі Перемоги та  завершив промову словами до польського  народу, в яких закликав «оновити обличчя Польщі». Населення сприйняло це як мотив до демократичних змін.

В 1989 році представники польського уряду та «Солідарності» провели переговори за круглим столом у Президентському палаці у Варшаві. В результаті «Солідарність» взяла участь у виборах до Сейму, де зайняла практично всі місця. Це стало початком нових демократичних змін у Європі.

18 травня 1990 року Сейм прийняв закон, яким відновив Варшавський міський уряд. В 1995 році у Варшаві почав працювати метрополітен. У 2002 році до складу столиці включили місто Весола, таким чином площа столиці збільшилася ще на 22 квадратних кілометри.

Європейський Союз та чемпіонат Європи

Важливим етапом в економічному розвитку Варшави став вступ Польщі у 2004 році до Європейського Союзу. Місто пережило найбільший економічний бум у своїй історії. 

Вагоме значення для столиці Польщі мало і проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, який країна приймала спільно з Україною. У Варшаві команди зіграли п’ять матчів.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.