Прогулюючись Варшавою складно помітити стародавні будівлі, які збереглися до наших днів. Столиця Польщі після Другої світової війни була зруйнована на 90%, тому практично кожна будівля була реконструйована. Багато пам`яток було втрачено, історичні споруди відновлювали на основі картин та архітектурних креслень, яким вдалося вціліти, пише warsaw-future.eu.
Однією з найстаріших будівель Варшави, яка, хоч і в не ідеальному стані збереглась до наших днів, є готичний костел святого Якуба. Скромний, невеликий костел став частиною Варшави лише тоді, коли Тархомін приєднався до складу столиці у 1951 році. Це чи не єдиний середньовічний храм, який зберігся дотепер. Мало хто знає, що найстарішою будівлею Варшави, яка збереглася в первісному вигляді, є саме храм святого Апостола Якуба в Бялоленці. Історія храму не менш захоплива та цікава, тому пропонуємо ознайомитися з маловідомими фактами про єдиний варшавський храм, який вцілів, незважаючи на всі спроби знищення.
Заснування костелу святого Якуба
Багато дослідників вважає, що історія храму святого Якуба зародилася на початку п`ятнадцятого століття, оскільки саме тоді датується перша письмова згадка про костел у книзі присяжних засідателів Нового міста Варшави.
На початку свого існування храм був повністю дерев’яним, без особливих виразних рис, які б могли відрізняти його від інших церков того часу. Костел звели на штучному пагорбі, щоб захистити його від розливів річки Вісли. Можливо, саме таке розташування храму дозволило йому зберегтися до двадцять першого століття. Сьогодні мурований костел стоїть неподалік від річки навпроти мальовничого Млоцінського.
У другій половині п`ятнадцятого століття населений пункт Тархомин належав сім’ї Голинських. Якуб Голинський та його син не лише фінансували храм, але й почали будувати мурований та значно більший костел. Участь у розбудові церкви брав і канонік собору в Плоцьку та священники Тархомина. Через деякий час будівництво храму перейшло до тогочасного варшавського старости Адріана Голинського. Уже в 1518 році в Бялоленці добудували кам`яний костел святого Апостола Якуба. Про це свідчить одна з цеглин, на якій до сих пір збереглася дата побудови храму. У 1570 році плоцький канонік Ян Добровський за власний рахунок поставив у костелі вівтар. Через дванадцять років, у 1582 році, костел освятив Петро Дунін-Вольський, єпископ Плоцький.
Перші реконструкції храму
Спокійне існування храму в один момент порушила окупація Тархомина шведами. Тоді костел повністю пограбували, залишивши голі стіни. На початку вісімнадцятого століття поселення придбала сім’я Оссолінських. Через декілька років Францішек Максимільян Оссолінський відбудував та збільшив храм. Зокрема він збудував нову захристію, крило при вході та відновив вівтар. На території костелу звів велику дзвіницю, а за нею – кладовище. Францішек Максимільян Оссолінський також оздобив середину костелу, зокрема збудував хори, простір біля вівтаря, два приділи, амвон, купіль з чорного мрамора. У храмі він розмістив і усипальню родини Оссолинських.
У 1881 році поселення Тархомин придбав Владислав Кисель-Кисланський. Він також проявив ініціативу та зробив капітальний ремонт костелу та багатьох інших будівель, які належали їй. Було повністю відновлено амвону та вівтарі, які знаходились при вході в костел.
Наступна велика реставрація відбулася у 1912-1913-х роках. Її провів парох Станіслав Баньковський. Йому вдалося практично повністю повернути первісний вигляд костелу. Він повністю зняв зовнішню штукатурку, очистив цеглу, надавши храму готичні риси. Також він оновив безліч дрібних елементів інтер`єру, наприклад, лавки, вівтар, підвіконня та підлогу. У дзвіниці повісили три великі дзвони, але у 1943 році під час Другої світової війни їх викрали німці. Ремонтні роботи продовжили і наступники Станіслава парафіяльні священники: Зигмунт Вондоловський, Анджей Кубяк та Кароль Іздебський.
Костел святого Апостола Якуба – це унікальна споруда. Храм не постраждав під час Другої світової війни, тому йому вдалося зберегтися в первісному вигляді. Це чи не єдиний храм Варшави, який вцілів. Тому зараз він відіграє важливу історичну роль.
Первісний вигляд костелу
Костел святого Апостола Якуба, який розташований над Віслою, не схожий на традиційні храми Варшави та Польщі. Він повністю побудований у готичному стилі. Це невелика споруда довжиною 25 метрів та шириною 10 метрів. До наших днів збереглася башта зі шпилем на даху, проте, на жаль, вежа не вціліла. На початку свого існування вхід у храм був розміщений у західній стороні, там, де протікає Вісла. Через деякий час його замурували, зберегли лише арку. Незважаючи на те, що інтер`єр храму зазнав багатьох змін, він зберіг практично всі стародавні риси, що робить костел особливим та вирізняє його з-поміж інших споруд польської столиці. Зараз у храмі стоїть один головний вівтар та два трішки менших за розміром у різних боках будівлі. У 1878 році в костелі встановили семиголосний орган, який також зберігся до наших днів.
Особливості інтер`єру храму
Незважаючи на переважні готичні риси костелу святого Якуба, в його інтер’єрі панує бароковий стиль. Головний вівтар містить Розп’яття Христа, ікона святого Якуба, яку привезли з іншої церкви у 1957 році, також має ознаки бароко. Усередині також можна побачити фігури апостолів Святого Петра та Павла. У храмі є велика кількість образів, які датуються дев`ятнадцятим століттям. Чорний мармуровий купіль містить позолочену кришку, його виготовили на початку вісімнадцятого століття. Також в інтер`єрі присутні історичні таблички, датовані сімнадцятим століттям, в пам`ять про родину Оссолінських, вклад якої в розвиток костелу складно переоцінити. У костелі похований 5-річний Ігнацій Оссолінський, який помер у п`ятирічному віці у 1755 році.
У середині костелу міститься низка інших деталей, наприклад, каплички Хресної дороги, багато образів та скульптур, пам’ятні таблиці присвячені загиблим польським воїнам.
