Зараз нам складно уявити своє життя без кіно. Ми проводимо вечори з улюбленими фільмами чи серіалами, відвідуємо кінотеатри навіть не задумуючись над тим, хто і як створив кіно. Історія польського кінематографа тісно пов’язана з варшав‘янином, який став родоначальником цієї галузі у Польщі – Казімежом Прушинським, пише warsaw-future.eu.
У нашій статті ми розповімо біографію видатного польського винахідника, автора сюжетів та кінорежисера перших документальних та ігрових фільмів у Польщі – Казімежа Прушинського.
Життя та перші дослідження Прушинського
Казімеж Прушинський народився 1875 року у Варшаві. Із кіно та фотографією Прушинський був пов’язаний ще з самого дитинства: його дідусь Станіслав Антоній Прушинський у 1839 році заснував першу фотографічну студію у Мінську (Білорусь). У той час світ побачив перші методи отримання позитивного зображення Луї Дагера.
Батько Казімежа Прушинського, Конрад Прушинський, був викладачем, відомим на той час у Польщі письменником, видавцем та активним громадсько-політичним діячем. Він також займався фотографією, продовжуючи справу свого батька.
У 1893 році Казімеж Прушинський вступив у політехнічний інститут, де відразу почав свої перші експерименти з фіксацією переміщення різних об’єктів. Уже через рік, у 1894 році, Прушинський створив перший апарат для запису і відтворення рухомих зображень. Цей винахід має назву плеограф. Він відразу привернув увагу світу, адже винахід варшавського дослідника перевершив праці видатних Братів Люм‘єр.
Через декілька років, у 1898 році, Казімеж Прушинський модернізував свій винахід та назвав його біоплеографом. Із цього моменту варшавський винахідник присвятив своє життя дослідженню кіно та методам його розвитку.
Найвидатніші винаходи Прушинського
Біоплеограф, безумовно, став революційним винаходом у Польщі наприкінці дев’ятнадцятого століття. Казімеж Прушинський згодом організував товариство «Pleograf», яке через деякий час стало першою кіностудією в Польщі. Із цього часу Прушинський захопився створенням фільмів. Спочатку він працював над хронікальними стрічками, а згодом спробував створювати ігрові фільми. Найбільш відомими роботами Казімежа Прушинського є «Ковзанка у Лазенковому палаці», «Гульвіса повертається додому», «Пригоди візника».
У 1909 році Казімеж Прушинський створив пишу у світі ручну кінокамеру – Аероскоп (або автоплеограф) – це аналог теперішніх репортерських кінокамер. Уперше винахід Прушинського було запатентовано у Франції, а згодом і у Великій Британії. Таким чином винахід Прушинського прославився на весь світ, а ім‘я варшавського винахідника стало відомим у широких колах.
Ідея аероскопу полягала у відмові від обертання оператором ручки камери (за цю функцію відповідав спеціальний двигун на стисненому повітрі). Заздалегідь повітря напомповувалось у невеликий резервуар.
Винахід Казімежа Прушинського змінив світовий кінематограф. Він дозволив звільнити оператору дві руки та робити зйомки більш мобільно та зручно. Аероскоп активно використовувати оператори кінохроніки найвідоміших світових компаній з 1912 року аж до появи звукового кіно.
Окрім цього, Казімеж Прушинський розробляв способи синхронізації зображення та звуку у період з 1910 по 1915 рік. Однак початок Першої світової війни змусив винахідника припинити свої дослідження. Із цього часу Прушинський проживав у Варшаві.
Друга світова війна стала фатальною для видатного винахідника. У 1944 році, під час окупації Польщі німцями та Варшавського повстання, Казімежа Прушинського було заарештовано гестапо. Його помістили у концентраційний табір Маутгаузен, де він помер у березні 1945 року.
