Зараз нам складно уявити своє життя без кіно. Ми проводимо вечори з улюбленими фільмами чи серіалами, відвідуємо кінотеатри навіть не задумуючись над тим, хто і як створив кіно. Історія польського кінематографа тісно пов’язана з варшав‘янином, який став родоначальником цієї галузі у Польщі – Казімежом Прушинським, пише warsaw-future.eu.
У нашій статті ми розповімо біографію видатного польського винахідника, автора сюжетів та кінорежисера перших документальних та ігрових фільмів у Польщі – Казімежа Прушинського.
Життя та перші дослідження Прушинського
![](https://warsaw-future.eu/wp-content/uploads/sites/36/2022/12/111.jpg)
Казімеж Прушинський народився 1875 року у Варшаві. Із кіно та фотографією Прушинський був пов’язаний ще з самого дитинства: його дідусь Станіслав Антоній Прушинський у 1839 році заснував першу фотографічну студію у Мінську (Білорусь). У той час світ побачив перші методи отримання позитивного зображення Луї Дагера.
Батько Казімежа Прушинського, Конрад Прушинський, був викладачем, відомим на той час у Польщі письменником, видавцем та активним громадсько-політичним діячем. Він також займався фотографією, продовжуючи справу свого батька.
У 1893 році Казімеж Прушинський вступив у політехнічний інститут, де відразу почав свої перші експерименти з фіксацією переміщення різних об’єктів. Уже через рік, у 1894 році, Прушинський створив перший апарат для запису і відтворення рухомих зображень. Цей винахід має назву плеограф. Він відразу привернув увагу світу, адже винахід варшавського дослідника перевершив праці видатних Братів Люм‘єр.
Через декілька років, у 1898 році, Казімеж Прушинський модернізував свій винахід та назвав його біоплеографом. Із цього моменту варшавський винахідник присвятив своє життя дослідженню кіно та методам його розвитку.
Найвидатніші винаходи Прушинського
![](https://warsaw-future.eu/wp-content/uploads/sites/36/2022/12/222-759x1024.jpg)
Біоплеограф, безумовно, став революційним винаходом у Польщі наприкінці дев’ятнадцятого століття. Казімеж Прушинський згодом організував товариство «Pleograf», яке через деякий час стало першою кіностудією в Польщі. Із цього часу Прушинський захопився створенням фільмів. Спочатку він працював над хронікальними стрічками, а згодом спробував створювати ігрові фільми. Найбільш відомими роботами Казімежа Прушинського є «Ковзанка у Лазенковому палаці», «Гульвіса повертається додому», «Пригоди візника».
У 1909 році Казімеж Прушинський створив пишу у світі ручну кінокамеру – Аероскоп (або автоплеограф) – це аналог теперішніх репортерських кінокамер. Уперше винахід Прушинського було запатентовано у Франції, а згодом і у Великій Британії. Таким чином винахід Прушинського прославився на весь світ, а ім‘я варшавського винахідника стало відомим у широких колах.
Ідея аероскопу полягала у відмові від обертання оператором ручки камери (за цю функцію відповідав спеціальний двигун на стисненому повітрі). Заздалегідь повітря напомповувалось у невеликий резервуар.
Винахід Казімежа Прушинського змінив світовий кінематограф. Він дозволив звільнити оператору дві руки та робити зйомки більш мобільно та зручно. Аероскоп активно використовувати оператори кінохроніки найвідоміших світових компаній з 1912 року аж до появи звукового кіно.
Окрім цього, Казімеж Прушинський розробляв способи синхронізації зображення та звуку у період з 1910 по 1915 рік. Однак початок Першої світової війни змусив винахідника припинити свої дослідження. Із цього часу Прушинський проживав у Варшаві.
Друга світова війна стала фатальною для видатного винахідника. У 1944 році, під час окупації Польщі німцями та Варшавського повстання, Казімежа Прушинського було заарештовано гестапо. Його помістили у концентраційний табір Маутгаузен, де він помер у березні 1945 року.