Релігійний образ Польщі складається із її духовних здобутків протягом багатьох століть. Варшв’яни в усі часи приділяли релігії багато уваги, а відвідування храмів для них перетворилося на цілий ритуал. Перед важливими битвами та війнами в історії польського народу, військові приходили до святих місць просити благословення. Таким місцем для містян став собор Пресвятої Діви Марії, заснований у 16 столітті. Детальніше на warsaw-future.
Заснування та факти з історії собору
Повна назва собору – Польовий собор Війська Польського Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі. Він був заснований у 1642 році за фінансової підтримки Владислава IV для проведення служінь ордену піаристів. Тоді споруда була у вигляді невеликої дерев’яної церкви. У 1651 році піаристи розташували у ній реліквії мучеників, які були привезені із Риму Орденом Оссолінських. Однак, у 1956 році доля принесла майбутньому собору перше випробування – він згорів під час битви зі шведами.
Після цих подій третій король польський Ян Казимір наказав на місці спаленої святині побудувати новий кам’яний храм. Архітектором став Юзеф Фонтана і 17 липня 1701 собор був присвячений Богоматері Переможниці та святим Пріму та Феліціану.
У 1834 році, коли Польща ще була у складі Російської Імперії, костел був переданий Російській православній церкві. Польська влада повернула собор католикам тільки у 1919 столітті, коли країна стала незалежною, і тоді він слугував гарнізонним костелом для польских військ.
Архітектура собору та роки Другої світової війни
У 1835-1837 роках, коли собор був у власності православного духовенства, із нього прибрали елементи бароко в інтер’єрі, башти прикрили характерними для православ’я куполами. Також там були повішені дзвони, які були вилиті із польських гармат.
Згодом, у часи незалежності Польщі, собору були повернені елементи стилю бароко, і споруда отримала назву Польової кафедри війська Польського. Собор був присвячений Пресвятій Діві Марії.
Під час Другої світової війни собор був сильно пошкоджений, вже вдруге за історію свого існування. У роки нацистської окупації споруда була у власності німецьких католиків. Дивом вцілів символ собору – фігура Діви Марії. Вона була накрита гетьманським плащем 15 серпня 1996 року варшавським єпископом Славоем Глудзем. У соборі зберігаються багато визначних культурних пам’яток, які датуються 18 та 19 століттями. Серед них роботи видатного німецького живописця Міхаеля Вільманна, який писав у стилі бароко, а також старовинні органи 19 століття.
У соборі також є дві каплиці, одна із яких присвячена жертвам воєнних злочинів у Катині, Мідному та Харкові. Катинська каплиця-мавзолей була спроєктована архітекторами Конрадом Куча-Кучинським та Анджеем Міклашевським. Символічним елементом у каплиці, який нагадує відвідувачам про трагічні події, є мармурова стіна. На ній зображена Мадонна в ореолі, який виконаний із гудзиків, знятих із мундирів та шинелів. Військовий одяг був знайдений на місцях масових захоронень у Катині, Мідному та Харкові. На бокових стінах написані імена 15 000 загиблих офіцерів та поліцейських.
